Звільняєте працівника — підготуйте новий пакет документів

Закон № 2352 , що набрав чинності 19 липня 2022 року, змінив багато процедур у трудовому законодавстві. Частина цих змін — результат запровадження воєнного стану. А деякі давно чекали свого часу. Зокрема, оновили норми законодавства стосовно звільнення працівників. Про це ми детально розповідали у нашому тижневику «ГОЛОВБУХ:БЮДЖЕТ» № 28.

Цього ж разу повідаємо про новації в документальному оформленні та надамо зразки документів.

Звільнення за будь-яких підстав

Тепер роботодавець зо­бо­в’я­заний у день звільнення видати працівникові:

• копію наказу (розпорядження) про звільнення;
• письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому під час звільнення суми коштів (ст. 47 КЗпП).

Як і раніше, розрахунок із працівником слід провести у строки, визначені у статті 116 КЗпП. Якщо працівник вимагає, внесіть належні записи про звільнення до трудової книжки, яка зберігається у працівника.

Новою у цій нормі є вимога надати письмове повідомлення про суми, що їх нарахували і виплатили працівникові під час звільнення.

У статті 47 КЗпП йдеться не лише про зарплату. Якщо під час звільнення працівникові нарахували матеріальну або вихідну допомогу, про них теж слід записати у повідомленні.

Затвердженої форми письмового повідомлення про нараховані та виплачені суми немає. Тому можете скласти її самотужки й навіть запов­нити від руки — це не заборонено. Як зразком можете скористатися формою П-6 (див. Додаток 1).

До тексту наказу про звільнення варто додати рядок на кшталт:

Є сенс створити таке повідомлення у двох примірниках, один з яких з підписом працівника про отримання додати до тексту наказу про звільнення. Так будете впевнені, що надалі це питання не спричинить жодних дискусій та не стане предметом трудового спору.

Звільнення через знищення майна

Частину першу статті 41 КЗпП, яка регулює звільнення з ініціативи роботодавця за додатковими підставами, допов­нили пунктом 6:

Роботодавець має можливість звільнити працівника на цій підставі, коли одночасно виникають дві умови.

1. Технічні умови, засоби виробництва, майно знищені саме внаслідок бойових дій.

Як саме роботодавець має підтвердити зв’язок бойових дій та отриманих пошкоджень і чи зо­бо­в’я­заний він це робити, законодавство не уточнює. Припускаємо, що всі такі пошкодження фіксуватимуть військові адміністрації, і цього факту має бути достатньо. У Коментарі Мін­еко­но­міки зауважило, що документами, які підтверджують знищення майна, ­можуть бути:

• матеріали технічної інвентаризації, що засвідчують факт знищення;
• довідки органів внутрішніх справ України;
• акт про пожежу;
• офіційні висновки інших установ або організацій, які згідно із законодавством упов­новажені засвідчувати факти знищення майна, тощо.

2. Роботодавець не може забезпечити працівника роботою за трудовим договором, а також не може запропонувати йому переведення на іншу роботу (або працівник не погоджується на таке переведення).

Якщо переведення працівникові пропонували і він відмовився, факт відмови фіксуйте письмово — заявою, листом, актом тощо (див. Додатки 2, 3). Мін­еко­но­міки також порадило роботодавцям, перш ніж ухвалювати рішення про застосування пункту 6 частини першої статті 41 КЗпП, провести консультації з представниками працівників — наприк­лад, щодо неможливості надалі забезпечувати їх роботою внаслідок знищення майна. Так зможете мінімізувати майбутні конфлікти і трудові спори.

Розірвання трудового договору з такої підстави не потребує попередньої згоди профспілки.

Перелік вимог під час звільнення працівника за пунктом 6 частини 1 статті 41 КЗпП встановлений у частині 6 статті 49-2 КЗпП. Роботодавець зо­бо­в’я­заний:

• персонально попередити працівника про звільнення не пізніше ніж за 10 календарних днів (к. дн.) (див. Додаток 4);
• надати інформацію про заплановане вивільнення працівників первинним профспілковим організаціям (якщо такі є), включаючи інформацію про причини вивільнення, кількість і категорії працівників, яких воно може стосуватися, і про строки проведення звільнення не пізніше ніж за 10 к. дн;
• якщо звільнення масове, повідомити Державну службу зайнятості про заплановане вивільнення працівників, а також протягом 5 к. дн. провести консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи їх мінімізації або пом’якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.

У разі якщо рішення про звільнення із зазначеної підстави ухвалили, роботодавцеві доведеться виплатити працівникові вихідну допомогу в розмірі, не меншому за середній місячний заробіток (ст. 44 КЗпП). Розмір вихідної допомоги визначайте за правилами Порядку № 100.