Скільки кроків до незламності
Нині згадуються найтемніші, найглухіші дні після «інфраструктурних» атак — без світла, без зв’язку, без тепла, без упевненості в найближчій хвилині. Бувало, вийдеш з дому — і крокуєш в надії знайти місце, де майже розряджений телефон обізветься запізнілими, але такими доречними повідомленнями. На останніх краплях енергії знаходиш адресу того місця, де обіцяють зарядити, зігріти… і вселити впевненість бодай у теперішньому. Якихось 500 кроків — і ти в пункті незламності, на який перетворилася звичайнісінька школа.
Справді, навчальні заклади та інші бюджетні установи стали справжніми рятівними базами — у багатьох із них ще торік розгорнули пункти незламності. Справа нова, відповідальна й непроста — отже, й запитань багато: яку установу можуть обрати для цього, хто фінансуватиме, як усе задокументувати? Зрештою, хто й на яких підставах працюватиме в цих пунктах? А бухгалтерам ще ж треба облікувати майно. Тим часом єдиний нормативний документ з цього питання містить лише загальні приписи. Тож допоможемо детальними підказками з прикладом обліку майна — «Пункт незламності в бюджетній установі: як організувати й облікувати».
Те, що наші незламні освітяни можуть перетворитися на комендантів і чергових, — не дивина: вони часто виконують далекі від викладання обов’язки. Та й узагалі, працювати понад норму — для них норма. Але чи завжди вони мають на це право у світлі нововведень? От наприклад: чи має право керівник або інший працівник закладу освіти, який за основною посадою отримує повний посадовий оклад, на викладацьку діяльність у цьому самому закладі освіти у робочий час за основною посадою? Пояснимо це каверзне питання разом з МОНом.
А разом з Мінсоцполітики допоможемо подати заяву-розрахунок на лікарняні так, щоб її не відхилив ПФУ, — за шість кроків. Роздрукуйте собі пам’ятку й тримайте напохваті.
Разом — живемо, віримо, працюємо і крокуємо до ще більшої незламності, до Перемоги.
Олеся СКРИМОВСЬКА,
головний редактор
|
Київ
2023
