Земельна ділянка, що не підлягає оподаткуванню: податкова магія та її викриття

Нарешті податківці визнали, що у статті 283 Податкового кодексу України (ПК) йдеться про земельні ділянки, які не є об’єктом оподаткування. Власне норма ПК аж ніяк не змінилася. Змінилася лише точка зору на неї податківців.

Раніше земельні ділянки, що не підлягають оподаткуванню земельним податком, контролери прирівнювали до пільгованих (ЗІР, категорія 111.05; діяло до 10.10.2023). Мабуть, через те що пункт 283.1 ПК починається зі слів «Не сплачується податок за…». Далі посилалися на визначення пільги з пункту 30.1 ПК, згідно з яким податкова пільга — це, зокрема, передбачене податковим законодавством звільнення платника податків від обов’язку нараховувати і сплачувати податок і збір. І доходили висновку, що юридичні особи, які мають право на пільги щодо сплати земельного податку або мають земельні ділянки, що не підлягають оподаткуванню, не звільняються від подання податкових декларацій з плати за землю. Через несплату земельного податку за такими земельними ділянками у Довіднику інших податкових пільг^* навіть існували коди пільг.

Наразі контролери пояснюють, що у статті:

– 282 ПК визначені категорії юридичних осіб, які звільняються від сплати земельного податку;

– 283 ПК — види земельних ділянок, що не підлягають оподаткуванню земельним податком.

При цьому положення щодо несплати земельного податку за земельні ділянки, визначені у статті 283 ПК, не вважаються пільгою і не включені до Довідників пільг.

Що це означає для платників земельного податку?

1. Вони не зобов’язані подавати податкові декларації за земельні ділянки, визначені у статті 283 ПК.

2. На них не поширюються вимоги пункту 284.3 ПК. Нагадаємо, що за цією нормою ПК, якщо платники, які користуються пільгами із земельного податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, вони мають сплачувати податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території. Оскільки тепер положення статті 283 ПК щодо несплати земельного податку контролери не вважають пільгою, то в разі передачі в оренду таких земельних ділянок чи об’єктів нерухомості, які на них розташовані, обов’язку нараховувати і сплачувати земельний податок не виникає.

Ба більше — якщо через орендні операції із земельними ділянками з переліку, визначеного у статті 283 ПК, або об’єктами нерухомості на цих ділянках нараховували і сплачували земельний податок, можете подати уточнюючі декларації з плати за землю на зменшення податкових зобов’язань. Уточнити раніше подану декларацію можете не пізніше ніж сплине 1095-й день, що настає за останнім днем граничного строку її подання. Зважайте також на зупинення перебігу цього строку на період дії карантину і воєнного стану (з 18.03.2020 до 01.08.2023). Приміром, декларацію з плати за землю за 2019 рік, граничний строк подання якої припадав на 20.02.2019, можете уточнити до 03.07.2025.

ДОКУМЕНТ

Чи вважати пільгою несплату земельного податку за земельну ділянку, що не підлягає оподаткуванню

Підпунктом 17.1.4 Податкового кодексу України (ПК) передбачено, що платник податків має право користуватися податковими пільгами за наявності підстав у порядку, встановленому ПК.

Відповідно до пункту 30.2 ПК підставами для надання податкових пільг є особ­ливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

Податкові пільги визначені у Довіднику пільг, що є втратами доходів бюджету, та Довіднику інших податкових пільг, які розміщені на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Довідники, Реєстри, Переліки/Довідники/Довідники пільг.

Статтею 282 ПК визначено перелік пільг щодо сплати земельного податку, а статтею 283 ПК — перелік земельних ділянок, які не підлягають оподаткуванню земельним податком.

Зокрема, відповідно до пункту 283.2 ПК не сплачується податок за земельні ділянки, непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, у випадку прий­няття сільськими, селищними, міськими радами, військовими адміністраціями та військово-цивільними адміністраціями рішень про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів у порядку, визначеному ПК.

До об’єктів оподаткування земельним податком згідно з підпунктом 270.1.1 ПК відносяться:

• земельні ділянки, які перебувають у власності;
• земельні частки (паї), які перебувають у власності;
• земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування.

Оскільки земельні ділянки, визначені статтею 283 ПК, не є об’єктом оподаткування земельним податком, тому положення щодо несплати земельного податку за земельні ділянки (у т. ч. непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами), визначені статтею 283 ПК, не вважаються пільгою та не включені до довідників пільг.

При цьому за такі земельні ділянки, що не підлягають оподаткуванню відповідно до статті 283 ПК, не подаються податкові декларації з плати за землю.

ЗІР, категорія 111.04