Облікова політика: чи вносити зміни цьогоріч
Прийняту облікову політику бюджетна установа застосовує з року в рік. Проте іноді її доводиться змінювати. Коли і чому це робити — у статті
Облікову політику бюджетна установа може змінювати у виняткових випадках, зокрема, якщо вимоги змінює орган, який затверджує НП(с)БОДС*, — але тільки на початку року (п. 1 розд. ІІІ НП(с)БОДС 125; п. 1, 2 розд. ІІІ Методрекомендацій з облікової політики).
Тож установі слід оцінити, чи потрібно цьогоріч готувати зміни до прийнятої облікової політики. Як це зробити і що врахувати в підготовці пропозицій про зміни — розглянемо детально.
Хто, як та коли готує пропозиції про зміни
Нагадаємо: пропозиції щодо зміни обраної облікової політики керівникові бюджетної установи подає головний бухгалтер або спеціаліст, уповноважений виконувати завдання та функціональні обов’язки бухслужби (далі — головбух). У пропозиціях головбух враховує особливості діяльності установи і технології оброблення облікових даних, зокрема:
- системи та форм внутрішньогосподарського/управлінського обліку;
- правил документообігу;
- додаткової системи рахунків і регістрів аналітичного обліку;
- звітності та контролю за господарськими операціями (пп. 7 п. 13, п. 2 Типового положення).
Пропозиції головбух оформляє як проєкт наказу про внесення змін до наказу, яким затверджена облікова політика, і його складових, якими є власне Положення про облікову політику установи (далі — Положення) та додатки до нього, а саме:
- Перелік НП(с)БОДС та методичних рекомендацій, відповідно до яких установа веде бухоблік та складає фінзвітність (далі — Перелік);
- Робочий план рахунків бухгалтерського обліку (далі — Робочий план рахунків);
- Порядок відкриття аналітичних рахунків;
- Кореспонденція субрахунків, не визначена Типовою кореспонденцією (далі — Кореспонденція субрахунків), тощо.
Щоб визначитися, чи потрібно установі цьогоріч вносити зміни до перелічених документів з її облікової політики, головбух оцінює імовірність змін через новації та вплив оновлених норм на вимоги облікової політики установи.
Як головбух оцінює імовірність змін
Щоб оцінити імовірність внесення змін до облікової політики установи, головбух аналізує новації НП(с)БОДС й нормативно-правових актів з бухобліку та звітності в державному секторі, які запровадив Мінфін упродовж 2022 року (табл.).
Нормативи з бухобліку та звітності в держсекторі, оновлені у 2022 році
| Накази (проєкти наказів) Мінфіну | НП(с)БОДС та інші нормативно-правові акти | Новації |
| Від 26.05.2022 № 148 (Зміни № 148) | Положення про інвентаризацію | Зміни № 148 встановлюють особливості інвентаризації бюджетними установами з місцезнаходженням на території району проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), тобто території РВБД |
| Від 03.10.2022 № 312 та від 21.10.2022 № 314 (Зміни № 312), які набирають чинності з 01.01.2023 | НП(с)БОДС 121 «Основні засоби» | Зміни № 312 встановлюють: |
| • у пункті 4 розд. І: залишковою вартістю необоротного активу є різниця між його первісною (переоціненою) вартістю і сумою зносу, а не накопиченого зносу, як це було раніше | ||
| • у розділі ІІ: | ||
| а) з 01.01.2023 групу об’єктів основних засобів «Будинки, споруди та передавальні пристрої» іменують «Будинки, споруди та передавальні пристрої, активи інфраструктури»* (пп. 3.1.3) | ||
| *Національний стандарт не розтлумачує, що таке «активи інфраструктури». Та ця новація є лише узаконенням того, що до оновлення підпункту 3.1.3 розділу ІІ ці об’єкти основних засобів так і обліковували, тобто в цій групі на субрахунку 1013. Адже § 21 МСБОДС 17 «Основні засоби»1 зазначає: хоча не існує загальноприйнятого визначення активів інфраструктури, ці активи, як правило, характеризуються всіма або деякими з наведених рис, а саме, вони: а) є частиною системи або мережі; б) є спеціалізованими за своєю суттю і не мають альтернативного застосування; в) є нерухомими; г) можуть підпадати під певні обмеження після вибуття. Істотна частка активів інфраструктури припадає саме на державний сектор. І вони відповідають визначенню основних засобів, а їх облік слід вести за положеннями цього МСБОДС. Прикладами активів інфраструктури є мережі доріг, системи каналізації, системи постачання води і електроенергії, а також системи зв’язку | ||
| б) об’єкт основних засобів оцінюють за первісною вартістю, якою є справедлива вартість у разі отримання об’єкта основних засобів у результаті обміну на інший актив згідно із законодавством** на дату оприбуткування. Але, якщо справедливу вартість отриманого або переданого об’єкта основних засобів визначити неможливо, первісною вартістю отриманого об’єкта основних засобів є первісна (переоцінена) вартість переданого активу з урахуванням суми зносу (абз. 6 п. 4, п. 10); | ||
| **Частина шоста статті 45 Бюджетного кодексу України забороняє проводити розрахунки з бюджетом у негрошовій формі, зокрема й шляхом взаємозаліку, застосування векселів, бартерних операцій та зарахування зустрічних платіжних вимог у фінансових установах, за винятком операцій, пов’язаних з державним боргом, та випадків, передбачених законом про Державний бюджет України | ||
| у розділі ІІІ: тепер переоцінку основних засобів з нульовою залишковою вартістю проводитимуть у загальному порядку, позаяк абзац другий пункту 5 цього розділу, тобто норму, яка спричинювала спори серед фахівців, видалили | ||
| у розділі IV: | ||
| а) у період дії воєнного стану не нараховують амортизацію і на необоротні активи з місцезнаходженням на території РВБД, а не лише на ті об’єкти, які залишилися на окупованій території, як було раніше (п. 3) | ||
| Єдиним документом, який визначає райони ведення бойових дій, наразі є наказ Мінреінтеграції від 25.04.2022 № 75 | ||
| б) строк корисного використання (експлуатації) та ліквідаційну вартість об’єкта основних засобів переглядають на кінець звітного року в разі зміни очікуваних економічних вигод від його використання; в) амортизацію об’єкта основних засобів нараховують зважаючи на новий строк корисного використання та ліквідаційну вартість, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання та/або ліквідаційної вартості; г) зміну строку корисного використання та зміну ліквідаційної вартості об’єкта основних засобів відображають як зміни облікових оцінок відповідно до НП(с)БОДС 125 (п. 5); д) якщо об’єкт основних засобів використовують під час створення іншого активу, його амортизацію необхідно відносити на собівартість такого іншого активу (п. 9) | ||
| Проєкт змін до Порядку № 3072 | Порядок № 3073 | Встановлює особливості складання й подання форм фінзвітності бюджетними установами з місцезнаходженням на території РВБД (п. 10 розд. I) |
Далі за результатами аналізу головбух оцінює, чи впливають наведені у Таблиці оновлення норм НП(с)БОДС й нормативно-правових актів з бухобліку та звітності в державному секторі на вимоги облікової політики установи. А саме, чи вони не зумовлюють:
- переходу до нового принципу бухобліку чи зміни підходу до визнання або вимірювання господарської операції або події в межах одного принципу бухобліку (п. 2 розд. ІІІ НП(с)БОДС 125);
- оновлення Робочого плану рахунків, Порядку відкриття аналітичних рахунків чи Кореспонденції субрахунків.
Як видно з Таблиці, новації не зумовлюють переходу до нового принципу бухобліку й оновлення Робочого плану рахунків, Порядку відкриття аналітичних рахунків чи Кореспонденції субрахунків. Але зміну підходу до визнання або вимірювання господарської операції чи події в межах одного принципу бухобліку (п. 2 розд. ІІІ НП(с)БОДС 125) зумовлюють останні два оновлення у розділі IV НП(с)БОДС 121 «Основні засоби». Позаяк за ними з 01.01.2023:
- зміну строку корисного використання та зміну ліквідаційної вартості об’єкта основних засобів відображають як зміну облікових оцінок відповідно до НП(с)БОДС 125 (п. 5 розд. IV НП(с)БОДС 121 «Основні засоби»);
- амортизацію об’єкта основних засобів треба відносити на собівартість іншого активу, якщо його використовують при створенні такого іншого активу (п. 9 розд. IV НП(с)БОДС 121 «Основні засоби»).
Проте у будь-якому разі до проєкту наказу про внесення змін до Положення головбух уключає лише ті принципи, методи і процедури, які установа використовує для ведення бухобліку, складання і подання фінансової звітності, щодо яких оновлені вимоги нормативно-правових актів з бухобліку передбачають більш ніж один варіант. Адже одноваріантні методи оцінки, обліку і процедур до Положення включати недоцільно (п. 3 розд. І Методрекомендацій з облікової політики).
Тож, оскільки означені оновлення у розділі IV НП(с)БОДС 121 «Основні засоби» не передбачають більш ніж один варіант принципів, методів і процедур, які використовує установа для ведення бухобліку, складання і подання фінансової звітності, головбух не готує проєкту наказу про внесення змін до Положення. Адже НП(с)БОДС 121 «Основні засоби» входить до Переліку, який є додатком до Положення. Тому установа вестиме бухоблік та складатиме фінзвітність з урахуванням означених оновлень і всіх інших, що наведені у Таблиці, бо керуватиметься саме ними.
Отже, цьогоріч вносьте зміни до облікової політики лише для того, щоб уточнити в Положенні:
- перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг);
- перелік і склад змінних і постійних загальновиробничих витрат та бази їх розподілу (абз. 7, 8 п. 1 розд. ІІ Методрекомендацій з облікової політики).
Також зміни потрібні, щоб достовірніше відобразити у фінансовій звітності події чи операції господарської діяльності установи, й у разі зміни вимог її положення (статуту) (п. 1 розд. ІІІ НП(с)БОДС 125).
РЕЗЮМУЄМО