Казначейське обслуговування в умовах воєнного стану: відповідаємо на запитання
Казначейство в умовах воєнного стану проводить платежі за особливим порядком. Що врахувати, щоб оплатити придбане? Зорієнтують відповіді колишнього казначея
СТАТТЯ ДО ТЕМИ:
Порушення вимог щодо розміщнення інформації в ЕСЗ —аналізуємо моніторинги закупівель
Війна внесла свої корективи в казначейське обслуговування бюджетних установ. Уже понад пів року, перш ніж провести будь-які витрати, бюджетникам доводиться переглядати вимоги Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затвердженого постановою КМУ від 09.06.2021 № 590 (далі — Порядок № 590). Адже саме він визначає черговість платежів, які проводить Казначейство.
Як діяти в тих чи тих ситуаціях — проконсультуємо.
Планування закупівель замовники проводять на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII; далі — Закон № 922).
Також маємо враховувати бюджетне законодавство. На його вимогу кожному розпоряднику бюджетних коштів затверджують кошторис на 2022 рік. Лише за наявності кошторисних призначень розпорядник може укладати прямі договори. Натомість процедури закупівель проводити можна. Адже за договорами про закупівлю у розумінні Закону № 922, якщо у розпорядника бюджетних коштів відсутній кошторис, він може зареєструвати зобов’язання в органах Казначейства протягом семи робочих днів з моменту затвердження кошторису (п. 2.2 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Мінфіну від 02.03.2012 № 309; далі — Порядок № 309).
Черговість платежів, які проводять органи Казначейства, визначає нині Порядок № 590. Проте це не привід не реєструвати зобов’язання за укладеними договорами, якщо у замовника є відповідні кошторисні призначення.
Пункт 19 Порядку № 590 визначає черговість платежів за витратами. У наведеному переліку витрат є «придбання матеріалів, будівельних матеріалів, інвентарю та інструментів для проведення ремонтних робіт господарським способом». Тому, коли бюджетна установа зазначає таку інформацію у договорі, ймовірність оперативної оплати за договором збільшується.
Часто казначеї наполягають на тому, щоб предмет закупівлі у договорі зазначали дослівно. Це дає чітке розуміння відповідності умов договору вимогам Порядку № 590.
Тому у цій ситуації установа може зазначити у предметі договору, наприклад:
матеріали, будівельні матеріали, інвентар та інструменти для проведення ремонтних робіт господарським способом відповідно до Специфікації (Додаток 1).
А в специфікації до договору навести всі потрібні найменування товарів.
Черговість платежів визначає пункт 19 Порядку № 590. У цьому переліку платежів для навчання сьогодні передбачена лише «підготовка кадрів у закладах професійної (професійно-технічної) освіти».
Типи закладів професійної (професійно-технічної) освіти визначені у статті 18 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» від 10.02.1998 № 103/98-ВР. З‑поміж них є:
- навчально-курсовий комбінат;
- інші типи закладів освіти, що надають професійну (професійно-технічну) освіту або здійснюють професійне (професійно-технічне) навчання.
Тому зазвичай в органах Казначейства проблем з оплатою таких послуг немає.
Нагадаємо: якщо за результатами навчання видають посвідчення, то такі видатки проводять за КЕКВ 2282. Але у предметі договору обов’язково слід прописати «з видачею посвідчення». У такому разі у казначеїв не виникне запитань щодо КЕКВ, за яким установа проводить ці видатки.
Нагадуємо, що планування закупівель замовники проводять на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг (ч. 1 ст. 4 Закону № 922). І недоцільність закупівлі в період воєнного стану не визначається тим, що Казначейство може затримати платежі. Тому якщо у замовника є потреба в такій закупівлі, він має повне право проводити її відповідно до законодавства.
Проводьте таку закупівлю вже за вимогами Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178.
Ураховуйте, що за договорами про закупівлю, укладеними за результатами процедури закупівлі, у разі відсутності кошторису, зобов’язання можна зареєструвати в органах Казначейства протягом 7 робочих днів з моменту затвердження кошторису (п. 2.2 Порядку № 309).
Так, такий договір варто оприлюднити. Адже у Постанові № 169 немає жодних норм щодо кількості предметів закупівель та використаних кодів ДК 021: 2015 в укладених договорах. Натомість вартість закупівлі чітко визначена.
У підпункті 3 пункту 1 Постанови № 169 читаємо:
Такі закупівлі не включаються до річного плану закупівель. За результатами їх здійснення в електронній системі закупівель за умови, що вартість закупівлі становить або перевищує 50 тис. грн, замовник/державний замовник оприлюднює звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, договір про закупівлю, а також всі додатки та зміни до нього після його укладення, але не пізніше ніж через 70 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях. Вимога щодо оприлюднення не застосовується до договорів, які містять інформацію з обмеженим доступом.
Отже, коли вартість закупівлі становить 141 тис. грн, у замовника виникає обов’язок оприлюднити всі перелічені документи.
Одна з останніх змін до Порядку № 590 — пункт 19-1, що його КМУ додав постановою від 07.07.2022 № 765.
Цей пункт дозволяє органам Казначейства в умовах воєнного часу у зв’язку з обмеженим фінансовим ресурсом єдиного казначейського рахунку проводити платежі за фактично поставлені товари, виконані роботи та надані послуги на окремі небюджетні рахунки постачальників товарів, виконавців робіт і надавачів послуг з подальшим їх використанням винятково на сплату податків та зборів до бюджетів усіх рівнів та ЄСВ.
Як у період воєнного стану відкривати небюджетні рахунки та як казначеї працюватимуть з такими рахунками, докладно пояснює Казначейство в листі від 18.07.2022 № 15-12-12/9126.
Щоб відкрити небюджетні рахунки в органі Казначейства, слід керуватися Порядком відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України, затвердженим наказом Мінфіну від 22.06.2012 № 758.
Відкриття небюджетних рахунків підприємствами та фізичними особами в органах Казначейства дасть змогу зменшити кредиторську заборгованість у бюджетних установ. Тобто коли контрагент відкриє небюджетний рахунок в Казначействі, установа платіжним дорученням спрямує на цей рахунок бюджетні кошти за поставлені товари, виконані роботи чи надані послуги. Контрагент ці кошти зможе використати на сплату податків та зборів до бюджетів усіх рівнів та ЄСВ.
Звичайно, після того як постачальник відкриває небюджетний рахунок, маєте укласти додаткову угоду про внесення змін до реквізитів сторін договору. Оприлюднювати таку додаткову угоду не потрібно.
Із запитання ми розуміємо, що установа уклала прямий договір і оприлюднили на Prozorro звіт про договір про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ. У такому разі з інформацією про цей договір в ЕСЗ більше нічого робити не потрібно.
Проаналізуйте, чому не відбулася закупівля. Ретельно прочитайте умови укладеного договору. Можливо, у цьому випадку передбачені штрафні санкції за невиконання зобов’язань.
Нагадаю: якщо відповідно до укладеного договору замовник взяв юридичні зобов’язання в Казначействі, їх потрібно зняти з обліку. Для цього укладіть додаткову угоду про розірвання договору і обов’язково зафіксуйте у ній зменшення обсягів закупівлі і зменшення суми договору. Обов’язку оприлюднювати в ЕСЗ додаткову угоду до прямого договору Закон № 922 не передбачає.