«Нерозпізнані» оклади й премії в чотирьох фахових відповідях

Бухгалтеру під час війни працювати не просто. Законодавство швидко змінюється, а ситуації в щоденній роботі трапляються різні. Норми законодавства іноді складно трактувати, ще складніше — самотужки шукати вихід. Тож у бухгалтерів часто виникають запитання. Відповіді на деякі з них, зокрема про посадові оклади, премії, збереження середнього заробітку військовослужбовцям читайте у статті.

У зак­ладі загальної середньої освіти працює бухгалтер на 0,5 ставки. У якому розмірі керівник зак­ладу освіти має виплатити бухгалтеру матеріальну допомогу на оздоровлення: у розмірі посадового окладу за цією посадою чи 0,5 посадового окладу?

Керівник має виплатити бухгалтеру матеріальну допомогу на оздоровлення пропорційно відпрацьованому часу.

Умови та розміри оплати праці працівників установ, зак­ладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери визначає Постанова № 1298. Оплачують працю працівників зак­ладів освіти відповідно до Наказу № 557. Керівники навчальних зак­ладів, установ освіти та наукових установ мають право надавати працівникам матеріальну допомогу, зокрема на оздоровлення, у сумі не більше ніж один посадовий оклад на рік, в межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах (пп. 5 п. 4 Наказу № 557).

Отже, працівникам навчальних зак­ладів, установ освіти, які працюють за трудовим договором на умовах непов­ного робочого часу, всі виплати, зокрема матеріальну допомогу на оздоровлення, виплачують пропорційно відпрацьованому часу. У нашій ситуації керівник зак­ладу освіти має виплатити матеріальну допомогу бухгалтеру, який працює на 0,5 ставки, у розмірі 0,5 посадового окладу.

Сесія селищної ради затвердила Положення про преміювання, за яким премії начальникам виконавчих органів селищної ради слід нараховувати на підставі розпоряджень селищного голови, після обо­в’яз­кового встановлення відсоткових ставок премій рішенням сесії селищної ради. Останнім часом депутати не збираються на сесію, тож начальники виконавчих органів селищної ради не отримують премій, хоча старанно виконують свої обов’язки. Чи може селищний голова преміювати керівників виконавчих органів ради на підставі положення про преміювання, яке затверджене його розпорядженням?

У цьому випадку селищний голова не має права преміювати керівників на підставі положення про преміювання, яке затверджене його ж розпорядженням.

Керівники органів місцевого самоврядування мають право преміювати працівників відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи у межах затвердженого фонду оплати праці. Так встановлює Постанова № 268. Конкретні умови, порядок та розміри преміювання працівників кожен орган визначає у власному положенні про преміювання.

Положення про преміювання установи розробляють самостійно і зазначають умови, критерії преміювання (депреміювання), розміри премій, періодичність виплати премій (щомісячні, квартальні, за результатами півріччя) та премій, які виплачують за виконання окремих доручень, до святкових, ювілейних дат тощо.

Положення про преміювання встановлює, що премії начальникам виконавчих органів селищної ради нараховують на підставі розпоряджень селищного голови лише після того, як сесія селищної ради визначить відсотки премій. Отже, треба дотримуватися цього Положення — преміювати начальників виконавчих органів селищної ради тільки на підставі рішення сесії селищної ради. Якби в Положенні про преміювання було зазначено, що селищний голова встановлює премії керівникам виконавчих органів ради на підставі положення про преміювання, яке затверджене розпорядженням селищного голови, то рішення сесії щодо розміру премії начальникам виконавчих органів селищної ради не знадобилося б.

Міська рада відповідно до статті 61 Закону № 963 ухвалила рішення здійснювати державний конт­роль за використанням та охороною земель і має призначити державного інспектора з конт­ролю за використанням та охороною земель. Утім, додаток 51 до Постанови № 268 не передбачає відповідної посади. Який розмір посадового окладу встановити державному інспектору?

Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад набувають установлених законом пов­новажень здійснювати державний конт­роль за використанням та охороною земель, якщо ухвалять відповідною радою таке рішення (ст. 61 Закону № 963). Цю функцію вони реалізовують через державних інспекторів з державного конт­ролю за використанням та охороною земель відповідних рад, кваліфікаційні вимоги до яких визначає стаття 10 Закону № 963.

Сільські, селищні, міські ради після того, як ухвалять рішення здійснювати державний нагляд за використанням та охороною земель, зо­бо­в’я­зані, зокрема, протягом місяця забезпечити призначення державних інспекторів з конт­ролю за використанням та охороною земель відповідних рад. Умови оплати праці працівників органів місцевого самоврядування визначає Постанова № 268. Утім, її норми не передбачають такої посади, як «державний інспектор з конт­ролю за використанням та охороною земель». Однак керівники органів мають право установлювати посадові оклади окремим працівникам, посади яких не передбачає Постанова № 268, на рівні посадових окладів відповідних категорій спе­ціа­лістів та службовців, у межах затвердженого фонду оплати праці (пп. 1 п. 2 Постанови № 268).

Отже, керівник органу міської ради має право установити посадовий оклад державному інспектору з конт­ролю за використанням та охороною земель на рівні посадових окладів відповідних категорій спе­ціа­лістів та службовців у межах затвердженого фонду оплати праці.

Чи потрібно зберігати відповідно до частини 2 статті 57 Закону № 2145 середній заробіток за педагогічними і науково-педагогічними працівниками, яких прийняли на військову службу за конт­рактом?

З 19 липня 2022 року роботодавець не зо­бо­в’я­заний зберігати середній заробіток працівникам, яких призвали на військову службу, — відтоді як набрав чинності Закон № 2352, що вніс зміни до статті 119 КЗпП. Середній заробіток не зберігають за працівниками, призваними:

• на строкову військову службу;
• військову службу за призовом осіб офіцерського складу;
• військову службу за призовом під час мобілізації, на особ­ливий період;
• військову службу за призовом осіб з числа резервістів в особ­ливий період або прийнятими на військову службу за конт­рактом, зокрема й шляхом укладення нового конт­ракту на проходження військової служби, під час дії особ­ливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення.

Верховна Рада прийняла Закон № 2145, який регулює суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права. Закон № 2145 також визначає компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти.

За педагогічними та науково-педагогічними працівниками у разі військової служби за призовом під час мобілізації, на особ­ливий період, або військової служби за призовом осіб з числа резервістів в особ­ливий період зберігають попередній середній заробіток (ч. 2 ст. 57 Закону № 2145). На цей час не вносили змін до Закону № 2145, які б припинили таке збереження.

Однак зазначені гарантії поширюються лише на педагогічних та науково-педагогічних працівників, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особ­ливий період, або військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особ­ливий період. Зберігати середній заробіток за науковими та науково-педагогічними працівниками, які прийняті на військову службу за конт­рактом, стаття 57 Закону № 2145 не передбачає.