Чи подавати «Уточнюючий» Податковий розрахунок, якщо ДПС донарахувала ПДФО та ЄСВ за 2018—2020 роки

ДПС має право провести перевірку платника податків і визначити суму грошових зобов’язань не пізніше ніж за 1095 днів після останнього дня граничного строку подання податкової декларації (п. 102.1 Податкового кодексу України; ПК). Якщо платник подав податкову декларацію пізніше, цей строк відлічують від дня, коли він фактично її подав.

Податковий розрахунок у розумінні ПК — це податкова декларація. Якщо подавали «Уточнюючий» Податковий розрахунок, ДПС може визначити суму податкових зобов’язань у межах уточнень упродовж 1095 днів із дня, коли його подали.

Строк давності для податкової перевірки подовжили на період його зупинення через карантин і частково на період воєнного стану — із 18.03.2020 до 31.07.2023 включно. Тому ДПС має законні підстави провести податкову перевірку за 2018—2020 роки. Строк давності щодо нарахування і стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовують (ч. 16 ст. 25 Закону про ЄСВ).

ДПС може проводити документальні перевірки стосовно ЄСВ за період із 01.01.2011 або після періоду, який податківці перевіряли під час попередньої перевірки із цього питання. Перевірки за 2010 рік і раніше може проводити винятково ПФУ (ЄСВ запровадили з 01.01.2011).

ПДФО

Якщо після перевірки податківці зафіксували заниження ПДФО за минулий період і вручили платникові податку податкове повідомлення-рішення, він має:

• донарахувати ПДФО;
• показати результати перевірки в Додатку 4ДФ.

Зробіть це у тому звітному місяці, в якому узгодили це податкове зобов’язання. Ознаку доходу оберіть залежно від класифікації доходу, за яким донарахували ПДФО. Аналогічно дійте і з донарахованою сумою військового збору.

Отже, не подавайте Податкового розрахунку з типом «Уточнюючий» за 2018—2020 роки. Донараховані та узгоджені суми ПДФО і військового збору відобразіть у розділі І Додатка 4ДФ за звітний місяць, у якому узгодили податкове зобов’язання.

ЄСВ

Податкові органи обчислюють суми ЄСВ на підставі:

• актів перевірки;
• звітності платника ЄСВ;
• бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат / доходу, на які нараховують ЄСВ (ч. 3 ст. 9 Закону про ЄСВ).

Суми ЄСВ за минулі періоди обчислюють із розміру ЄСВ, що діяв на день нарахування зарплати / доходу, на яку нараховують ЄСВ (ч. 4 ст. 9 Закону про ЄСВ).

Донараховані суми ЄСВ відобразіть у Додатку Д1 у тому звітному місяці, в якому узгодили донараховані суми (ЗІР, підкатегорія 201.06.01). Заповніть у ньому рядки щодо застрахованих осіб, на зарплату / дохід яких ДПС донарахувала чи зменшила суми ЄСВ.

Щоб показати донараховану за результатами податкової перевірки суму ЄСВ, у сформованих рядках Додатка Д1 запишіть у графах: 9 — КТН «11»; 10 — місяць, за який донарахували ЄСВ.

КТН «11» застосовуйте, щоб показати суму зарплати попередніх звітних періодів, на яку ДПС донарахувала ЄСВ. Якщо ЄСВ зменшуєте — проставте КТН «12». При цьому немає значення, що з 2018 по 2020 рік звітність із ЄСВ подавали окремо за іншою формою (Додаток Д4 до Порядку № 435^*).

ПДФО та ЄСВ щодо звільнених працівників

Підприємство відповідає за правильне та своєчасне нарахування і сплату ПДФО, військового збору, ЄСВ. Під час остаточного розрахунку з працівником потрібно перерахувати ПДФО (пп. «в» пп. 169.4.2 ПК). Тому за результатами перевірки саме підприємство має власним коштом сплатити ПДФО, військовий збір та недоїмку з ЄСВ (а не звільнені працівники).