Пільги й гарантії для працівників — учасників бойових дій

Підтвердження статусу УБД

УБД належать до ветеранів війни (ст. 4 Закону № 3551). Щоб отримувати пільги, гарантії та компенсації, УБД має надати один із документів, що підтверджує його статус.

Паперове посвідчення. УБД видають посвідчення з написом «Посвідчення учасника бойових дій». Його зразок знайдете в додатку 2 до Постанови № 302.

Е-посвідчення ветерана. Електронне посвідчення ветерана також підтверджує статус УБД (ст. 18 Закону № 3551). Воно містить відомості про особу разом з унікальним електронним ідентифікатором (QR-код, штрих-код, цифровий код), за яким можна перейти на відповідний підтвердний запис у Єдиному державному реєстрі ветеранів війни (далі — Реєстр).

Невід’ємна частина е-посвідчення ветерана — відцифрований образ обличчя. Він міститься в Реєстрі або відображається у звичайному е-паспорті або е-паспорті для виїзду за кордон — за згодою особи. Якщо особа не надала згоди, е-посвідчення не сформується.

Е-посвідчення ветерана безплатно формується засобами Порталу Дія за бажанням особи, на ім’я якої оформлено Посвідчення учасника бойових дій (п. 7-3 Положення № 302). Його також можна отримати через мобільний застосунок Дія.

Е-посвідчення ветерана та Посвідчення учасника бойових дій мають однакову юридичну силу. Ними УБД користуються на території України, щоб підтвердити статус, отримати пільги, гарантії та компенсації.

Витяг із Реєстру. Статус УБД автоматично надають особам, які брали участь у бойових (службових, спеціальних) завданнях у районах ведення воєнних (бойових) дій або на тимчасово окупованих територіях незалежно від тривалості їх виконання (п. 4 Порядку № 1041). Список осіб знайдете в абзаці 1 пункту 19 частини 1 статті 6 Закону № 3551. До нього не належать військовослужбовці (резервісти, військовозобов’язані) СБУ та розвідувальних органів.

Особи, які автоматично набули статусу УБД, можуть отримати витяг із Реєстру. За бажанням особі видають Посвідчення учасника бойових дій.

Сформований витяг із Реєстру містить, зокрема:

• статус / статуси, пункт і статтю Закону № 3551, відповідно до яких встановлено статус / статуси (за наявності);
• дату надання та строк дії статусу / статусів;
• дату й підставу позбавлення статусу (за наявності);
• унікальний електронний ідентифікатор (п. 15 Положення № 700).

Витяг із Реєстру можна використовувати на території України, щоб підтвердити відповідний статус. Проте ані Закон № 3551, ані Положення № 302 чи Положення № 1041 не визначає, чи набуває Витяг статусу документа, за яким особі надають пільги, гарантії та компенсації.

ПФУ дещо розвіяв сумніви про офіційний статус Витягу. Він приймає Витяг як підтвердження права на пільгу в розмірі 100% оплати лікарняного.

Тож за бажання УБД може отримати посвідчення ветерана або сформувати е-посвідчення ветерана. Якщо статус УБД отримали в автоматичному режимі, можете сформувати Витяг із Реєстру. Наявність Витягу не позбавляє права отримати посвідчення УБД або е-посвідчення ветерана.

Тобто особа на свій розсуд вибирає документ, яким засвідчуватиме свій статус УБД.

Ставка ЄСВ

Статус УБД не звільняє від сплати ЄСВ та не надає пільг. Тож на зарплату цих працівників у загальному випадку нараховуйте ЄСВ за ставкою 22%.

Якщо працевлаштували УБД, який має інвалідність, застосовуйте до його зарплати ставку ЄСВ в розмірі 8,41%. За цією ставкою нараховуйте ЄСВ з дати, коли особі встановили групу інвалідності, але не раніше за дату, коли отримали та засвідчили копію довідки до акта огляду в МСЕК (пп. 5 п. 2 розд. ІІІ Інструкції № 449).

Із 01.01.2025 витяги з рішень експертних команд прирівняли до рішень МСЕК. Тому приймайте й засвідчуйте ці документи, а на їх підставі застосовуйте ставку ЄСВ 8,41%.

Так само підставою нараховувати ЄСВ за ставкою 8,41% є засвідчена копія довідки до акта огляду в МСЕК, яка:

• є безстроковою;
• містить дату переогляду, яка ще не настала (наприклад, 01.09.2025 або 11.01.2026).

Посвідчення особи з інвалідністю, пенсійне посвідчення, довідка від місцевого управління соцзахисту не є підставами застосовувати ставку ЄСВ 8,41%.

Податкова соціальна пільга

У Податковому кодексі України (ПК) не передбачили окремої податкової соціальної пільги (ПСП) для УБД, які отримали статус за період АТО або збройної агресії рф. Підвищений розмір ПСП мають УБД, які брали участь у бойових діях на території інших країн у період після Другої світової війни (пп. «е» пп. 169.1.3, пп. «б» пп. 169.1.4 ПК).

Якщо УБД має інвалідність I або II групи, можете надавати ПСП в розмірі 150% базової ПСП (у 2025 році — 2271 грн). Умова — місячна зарплата УБД не перевищила 4240 грн (пп. «ґ» пп. 169.1.3 ПК).

Матеріальна допомога

Не оподатковуйте благодійної допомоги, яку надаєте УБД, у вигляді:

• спецзасобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених за військовими стандартами), технічних засобів спостереження, лікарських засобів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення чи інших товарів, робіт, послуг за Переліком № 112;

• оплати (компенсації) вартості лікарських засобів, донорських компонентів, виробів медичного призначення, технічних та інших засобів реабілітації, платних послуг лікування (обстеження, діагностики), забезпечення виробами медичного призначення, технічними та іншими засобами реабілітації, послуг медичної реабілітації, санаторно-курортного оздоровлення;
• відновлення втраченого майна, забезпечення житлових, соціальних, побутових та інших потреб за Переліком № 653 (пп. 170.7.8 ПК).

Якщо окремих товарів (послуг) немає в Переліку № 112 та Переліку № 653, їх передачу вважають додатковим благом.

Щодо грошової благодійної допомоги від роботодавця спрацьовують загальні правила звільнення від оподаткування.

Не включайте до оподатковуваного доходу суми нецільової благодійної допомоги, якщо вона сукупно впродовж 2025 року не перевищує 4240 грн (пп. 170.7.3 ПК). Суму перевищення цього розміру оподатковуйте ПДФО та військовим збором.

Лікарняні

Допомогу з тимчасової непрацездатності в розмірі 100% середньої зарплати незалежно від страхового стажу виплачують ветеранам війни (пп. 5 ч. 1 ст. 17 Закону № 1105). До них належать й УБД. Щоб призначити лікарняні, додавайте копії відповідних посвідчень або інші документи, що підтверджують статус ветерана війни.

Відпустки

Відпускні гарантії включають декілька позицій.

Щорічні відпустки за бажанням УБД надають у зручний для нього час (п. 8 ч. 14 ст. 10 Закону про відпустки).

Щорічні відпустки повної тривалості до настання шестимісячного строку безперервної роботи в перший рік роботи надають мобілізованим працівникам, які звільнилися з військової служби (за бажанням). Додаткова умова — їх прийняли на роботу протягом трьох місяців після звільнення зі служби (п. 5 ч. 7 ст. 10 Закону про відпустки).

Відпустку без збереження зарплати в обов’язковому порядку надають працівникам, які повернулися на роботу після звільнення з військової служби у зв’язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації (п. 20 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустку). Її тривалість — до 60 календарних днів.

УБД надають додаткову оплачувану відпустку тривалістю 14 календарних днів на рік (ст. 16-2 Закону про відпустки).

Ця відпустка має деякі особливості. Її:

• надають:
  • раз на рік повної тривалості незалежно від відпрацьованого робочого часу;
  • як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом;
• не ділять на частини;
• не накопичують із минулих років;
• не продовжують і не переносять у разі хвороби.

До тривалості цієї відпустки враховують святкові та неробочі дні, а якщо УБД нею не скористався, компенсації під час звільнення він не отримує.

Щоб отримати додаткову відпустку, працівник подає заяву та документи про статус УБД.

Окремого позначення цієї відпустки в табелі обліку використання робочого часу немає. Радимо запровадити додатковий код, наприклад, «ВВ» (відпустка ветеранам).

Дні додаткової відпустки оплачуйте за середньоденною зарплатою, яку обчислюйте за Порядком № 100.

Гарантії під час звільнення

Коли скорочуєте чисельність або штат працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва та праці, УБД мають переважне право залишитися на роботі (п. 5 ч. 1 ст. 42 Кодексу законів про працю України; КЗпП). Вони також мають переважне право укласти трудовий договір у разі повторного прийняття на роботу (ч. 2 ст. 42-1 КЗпП). Гарантія діє протягом одного року від дати звільнення за цих підстав.