Як неузгоджені норми законів не допомогли ревізорам підтвердити порушення

Рубрика «Перевірки і контроль» — це надійний помічник як для бухгалтера, так і для керівника установи. У ній колишній ревізор розглядає витяги з реальних актів ревізій, аналізує судову практику, дає дієві поради, як поводитися під час ревізії.

Практика доводить, що результат ревізії залежить не лише від кількості порушень і недоліків, що встановили ревізори, а й від поведінки керівника установи й бухгалтера. Іноді керівники й бухгалтери підписують акти ревізії без заперечень. Хоча могли б обстояти свою позицію. Сьогодні пропонуємо розглянути приклад судової практики, де посадові особи селищної ради не побоялися й змогли виграти судову справу проти Держаудитслужби.

Суть справи

Держаудитслужба (далі — Відповідач) з 05.10.2020 по 29.12.2020 провела ревізію бюджету та фінансово-господарської діяльності селищної ради (далі — Позивач) за період з 01.01.2017 по 30.09.2020. За результатами ревізії Відповідач виніс Вимогу від 11.02.2021 № 260608-17/559-2021 (далі — Вимога). Позивач звернувся до суду з позовом визнати протиправним та скасувати пункт 1 Вимоги.

Позивач наполягав, зазначену матеріальну допомогу на оздоровлення він нараховував і виплачував відповідно до вимог Постанови № 268, колективного договору, бюджетів селищної ради, затверджених відповідними рішеннями.

Відповідач зі свого боку стверджував, що Позивач протиправно виплачував допомогу на оздоровлення посадовим особам селищної ради в розмірі середнього заробітку, а не в розмірі середнього посадового окладу.

Яке рішення ухвалив суд

Спірні правовідносини між сторонами щодо порядку й підстав проведення ревізії щодо ефективного використання державних або комунальних коштів регулюють правові норми Закону № 2939.

Суд погодився з доводами Відповідача, що за приписами частини 5 статті 21 Закону № 2493 посадовим особам місцевого самоврядування надають щорічну відпустку тривалістю 30 календарних днів, якщо закони не передбачають тривалішої відпустки, з виплатою допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу.

Однак, на думку суду, Відповідач не врахував, що підпункт 3 пункту 2 Постанови № 268 надає право керівникам органів, зазначених у пункті 1 Постанови № 268, зокрема керівникам ОМС, у межах затвердженого фонду оплати праці надавати працівникам матеріальну допомогу для оздоровлення під час надання щорічної відпустки в розмірі, що не перевищує розміру середньомісячної заробітної плати працівника.

Можливість надавати працівникам матеріальну допомогу для оздоровлення під час виходу у щорічну відпустку в розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника, Позивач передбачив у колективному договорі й бюджетах селищної ради на відповідні роки. Правомірність положень колективного договору та рішень селищних рад про затвердження бюджетів не оспорювали в установленому порядку.

Тож Суд встановив, що позовні вимоги є обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню.

Суд постановив:

• позов задовольнити, визнати протиправним і скасувати пункт 1 Вимоги;
• судові витрати Позивача відшкодувати та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача (рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30.08.2021 у справі № 240/10999/21).

РЕЗЮМУЄМО

Щоб упевнено почуватися під час ревізії та не допустити, щоб ревізори трактували ваші дії як порушення, вивчайте нормативні документи, користуйтеся порадами й застереженнями колишнього ревізора. Головне — не бійтеся ревізорів, спілкуйтеся з ними. Будьте впевнені у своїй правоті, знаннях і вчинках. Тоді ревізори відступляться від надуманих звинувачень, а ви захистите інтереси своєї установи.