П’ять роз’яснень Держпраці про відпустки та звільнення під час воєнного стану
- звільнити працівника за відсутності заяви про звільнення
- відмовити працівникові у відпустці будь-якого виду
МОЖЕ ЗАЦІКАВИТИ:
Щоб допомогти керівникам і бухгалтерам швидко знайти відповіді на запитання, Держпраці постійно надає актуальні роз’яснення з питань трудового законодавства. Але ж усі не переглянеш, а помилки можуть коштувати чималих сум із власної кишені у вигляді штрафів. Тож якщо ви раптом пропустили щось важливе і корисне, тепер зможете надолужити. Пропонуємо ознайомитися з найактуальнішими запитаннями-відповідями про відпустки та звільнення.
Звільняйте працівників за процедурами, які передбачає законодавство, — за власним бажанням та за угодою сторін на підставі заяви працівника. Якщо працівник залишив робоче місце і не виконує свої трудові обов’язки через воєнні дії, це не можна розглядати як прогул без поважної причини.
Як же бути: що зазначати в табелі і чи зберігати заробіток за працівником? Держпраці рекомендує за відсутності заяви не розв’язувати питання щодо звільнення працівника, аж поки не закінчаться бойові дії. У табелі обліку використання робочого часу проставляйте позначку «інші причини відсутності». Підстав зберігати заробіток за таким працівником немає.
Якщо є потреба виконувати обов’язки відсутнього працівника, прийміть на його місце іншого на умовах строкового трудового договору.
Роз’яснення ГУ Держпраці у Харківській області
Ні, працівницю-декретницю звільняти не можна.
Нагадаємо відповідні законодавчі норми. Після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами за бажанням матері або батька дитини одному з них надають відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (ч. 1 ст. 18 Закону № 504). Відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надають за заявою матері, батька дитини або осіб, що зазначені в частині третій статті 18 Закону № 504, повністю або частково в межах установленого періоду та оформляють наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу (ст. 20 Закону № 504).
Особам, зазначеним у частині третій статті 18 Закону № 504, відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надають на підставі довідки з місця роботи (навчання, служби) одного з батьків дитини про те, що вони вийшли на роботу до закінчення цієї відпустки. Це не стосується осіб, які усиновили чи взяли дитину під опіку, прийомних батьків і батьків-вихователів.
Держпраці застерігає, що звільняти вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років), одиноких матерів за наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю з ініціативи роботодавця законодавство не дозволяє. Крім випадків повної ліквідації установи, організації, коли допускається звільнення з працевлаштуванням (ст. 184 КЗпП). Таких жінок обов’язково потрібно працевлаштувати у випадку, якщо їх звільнили після того, як закінчився строковий трудовий договір. На період працевлаштування за ними зберігають середню заробітну плату, але не більше трьох місяців з дня, коли закінчився строковий трудовий договір.
Звичні норми трудового законодавства змінив Закон № 2136. Під час воєнного стану допускають звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці — крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (ч. 1 ст. 5 Закону № 2136).
Дата звільнення — перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або перший робочий день після закінчення відпустки.
Роз’яснення Східного міжрегіонального управління Держпраці
Так, додаткові відпустки під час дії воєнного стану надавайте без обмежень. У період дії воєнного стану щорічну основну оплачувану відпустку надавайте працівникам тривалістю 24 календарних дні (ст. 12 Закону № 2136). Тобто зазначена норма не обмежує права працівника отримати щорічні додаткові та інші відпустки, які передбачає законодавство.
Утім, у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у відпустці будь-якого виду, якщо працівник залучений виконувати роботи на об’єктах критичної інфраструктури. Це не стосується відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Роз’яснення ГУ Держпраці у Київській області
Так, надавайте відпустку за графіком.
У період дії воєнного стану сторони трудового договору можуть домовитися про альтернативні способи створення, пересилання і зберігання наказів (розпоряджень) роботодавця, повідомлень та інших документів з питань трудових відносин та про будь-який інший доступний спосіб електронної комунікації, який роботодавець та працівник обрали за згодою (п. 2 ст. 7 Закону № 2136).
Працівник, який виконує свою роботу дистанційно або виїхав за кордон, та роботодавець повинні домовитися про альтернативні способи обміну документами, наприклад за допомогою електронної пошти чи месенджерів: вайбер, ватсап, телеграм тощо. Погоджений спосіб обміну документами треба зазначати в нормативних документах роботодавця.
Держпраці наголошує, що власник або уповноваженим ним орган зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки за графіком не пізніше як за два тижні до встановленого графіком терміну (ч. 5 ст. 79 КЗпП). Після того як отримає від працівника заяву на відпустку, роботодавець повинен оформити відпустку наказом на підставі цієї заяви.
Роз’яснення Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області
Роботодавець може видати працівникові трудову книжку:
- якщо працівник звільняється (ст. 47 КЗпП);
- після того як завершиться включення Пенсійним фондом до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування відсутніх відомостей про трудову діяльність працівників (п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1217);
- під час дії воєнного стану (ст.7 Закону №2136).
Трудову книжку видавайте працівникові під підпис.
