Профспілки попереджають про штрафи за порушення військового обліку
- усі роботодавці зобов’язані вести військовий облік
- підлягають військовому обліку громадяни, з якими уклали договір ЦПХ
Ніхто не любить, коли в установу приходять з перевіркою. Адже її наслідком цілком може стати штраф на посадових осіб. Зокрема, і за порушення у сфері військового обов’язку та військового обліку. Тож Федерація професійних спілок України (Федерація профспілок) роз’яснила, хто і на якій підставі може перевіряти, як установа веде військовий облік, та який адміністративний штраф загрожує роботодавцю.
Чи обов’язково вести військовий облік
Зобов’язує всіх роботодавців вести військовий облік частина 5 статті 34 Закону № 2232. Деталізує перелік обов’язків пункт 37 Порядку № 921. Тож роботодавець повинен:
- перевіряти у громадян під час прийняття на роботу (навчання) наявність військово-облікових документів;
- надсилати у семиденний строк до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки повідомлення про зміну облікових даних призовників і військовозобов’язаних, прийнятих на роботу (навчання) чи звільнених з роботи;
- своєчасно оформляти документи для бронювання військовозобов’язаних за центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та на воєнний час та інші.
Керівник має визначити, хто вестиме військовий облік в його установі. Про це йдеться у статті 34 Закону № 2232. Він може делегувати ці повноваження спеціально призначеній відповідальній особі з числа працівників.
Хто перевіряє і на якій підставі
Голови райдержадміністрацій, голови міст обласного значення щороку розпорядженнями затверджують:
- плани перевірок стану військового обліку на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць;
- завдання з методичного забезпечення військового обліку й підвищення кваліфікації посадових осіб, відповідальних за організацію та ведення військового обліку (п. 53 Порядку № 921).
Керуючись затвердженими планами, районні та міські ТЦК і СП (військкомати) щороку проводять перевірки установ і підприємств, які перебувають на території їхньої відповідальності та в яких працюють військовозобов’язані, що заброньовані за ними, а також військовозобов’язані, які мають мобілізаційні розпорядження. Решту установ і підприємств перевіряють раз на три роки (п. 78 Порядку № 921).
Окрім районних та міських ТЦК і СП (військкоматів) повноваження щодо перевірки стану ведення військового обліку мають:
- центральні органи виконавчої влади та інші держоргани, які відповідно до затверджених ними планів щороку проводять перевірку стану військового обліку на підприємствах, в установах й організаціях, які перебувають у сфері їхнього управління (п. 79 Порядку № 921).
- облдержадміністрації, які у взаємодії з обласними військовими комісаріатами можуть перевіряти держоргани, підприємства, установи й організації, що перебувають на території їхньої відповідальності (п. 80 Порядку № 921).
- оперативні командування, які відповідно до затвердженого Генштабом Збройних сил плану проводять перевірку держорганів, підприємств, установ та організацій, що перебувають у межах зони відповідальності згідно з військово-адміністративним поділом території України (п. 76 Порядку № 921).
Яка відповідальність
Федерація профспілок нагадує, що відповідальність роботодавців за порушення у сфері військового обов’язку та військового обліку встановлює КпАП. Його cтаття 210-1 «Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачає штраф:
- за перше порушення:
- для громадян — від 100 до 200 НМДГ* (1700 грн — 3400 грн);
- для посадових осіб — від 200 до 300 НМДГ (3400 грн — 5100 грн);
- за повторне протягом року порушення, за яке особа вже мала адміністративне стягнення, а також вчинення такого порушення в особливий період:
- для громадян — від 200 до 300 НМДГ (3400 грн — 5100 грн);
- для посадових осіб від 300 до 500 НМДГ (5100 грн — 8500 грн).
За порушення, установлені статтею 210-1 КпАП, адміністративні штрафи накладають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ст. 235 КпАП).