37
Жовтень 2022року
перевірки і контроль
відповідальність та штрафи

Які перевірки проводять держоргани під час воєнного стану

Олена Сердюк , провідний експерт із податкового обліку Експертус Головбух, канд. екон. наук, доцент
КОГО ПЕРЕВІРЯЮТЬ І ЗА ЩО ШТРАФУЮТЬ
  1. Держаудитслужба
  2. Держпраці
  3. ФСС
  4. ДПС

Під час війни перелік перевірок значно скоротився. Але перевірочна робота все ж таки відбувається, і заборони перевірок урядовці поступово скасовують. Зосередимося на тому, які перевірки дозволили і як штрафують за порушення.

Держаудитслужба

Під час воєнного стану та протягом місяця після його припинення або скасування Держаудитслужба та її міжрегіональні територіальні органи виконують свої пов­новаження зважаючи на особ­ливості воєнного часу. Зокрема, проводять заходи державного фінансового конт­ролю:

  • інспектування;
  • державний фінансовий аудит;
  • перевірку закупівель;
  • моніторинг процедури закупівлі.

До тривалості заходів держфінконт­ролю та інших строків, визначених порядками проведення цих заходів, не включають строк, протягом якого такий захід разом з організацією, оформленням, реалізацією не проводили через обставини, зумовлені воєнним станом.

Під час заходів державного фінансового конт­ролю, зустрічних звірок, збирання інформації і документування процесу державного фінансового конт­ролю, реалізації матеріалів за його результатами документи надають у паперовій та/або електронній формі (Постанова № 561).

Держаудитслужба, зокрема, перевіряє, як дотримуються законодавства під час закупівель, за умови реального функціонування об’єктів конт­ролю, сервісів та інформаційних платформ (майданчиків), можливості забезпечити збереження життя і здоров’я працівників1.

1 Лист Держаудитслужби від 22.06.2022 № 003000-14/4488-2022.

Які наслідки

За наслідками конт­рольних заходів органи держфінконт­ролю притягають до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності працівників об’єктів конт­ролю, винних у порушеннях (абз. 2 п. 50 Порядку № 550). Також ревізори застосовують до об’єктів конт­ролю, де виявили порушення, заходи впливу:

  • зупиняють операції з бюджетними коштами;
  • зменшують бюджетні асигнування;
  • призупиняють бюджетні асигнування.

Буває, що матеріали ревізій передають до правоохоронних органів. За результатами їх розгляду правоохоронці розпочинають досудові розслідування та оголошують працівникам установ підозру про вчинення кримінального правопорушення.

Держпраці

Які перевірки

За заявою працівника або профспілки Держпраці та її територіальні органи ­можуть проводити позапланові заходи державного нагляду (конт­ролю). У такий спосіб вони перевіряють:

  • як додержують законодавства про працю, зокрема вимог Закону № 2136, юрособи незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання;
  • чи немає неоформлених трудових відносин;
  • чи законно припинили дію трудових договорів (ч. 1 ст. 16 Закону № 2136).

Окрім того, під час дії воєнного стану позапланові заходи проводять:

  • через звернення фізосіб про порушення, що спричинило шкоду їхнім правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави. До звернення вони мають додати документи, що підтверджують такі порушення (за наявності), або їх копії;
  • доручення Прем’єр-міністра України про перевірку суб’єк­тів господарювання у відповідній сфері у зв’язку з виявленими сис­темними порушеннями та/або настанням події, що справляє значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя і здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;
  • аварію, смерть потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що по­в’я­за­ні з діяльністю суб’єк­та господарювання;
  • звернення посадових осіб органів місцевого самоврядування про те, що суб’єк­т господарювання порушує вимоги законодавства, у випадках, коли право на подання такого звернення передбачає закон;
  • звернення Київської міської або обласної військових адміністрацій;
  • невиконання суб’єк­том господарювання приписів про усунення порушень вимог законодавства, виданих після 1 травня 2022 року (ч. 3 ст. 16 Закону № 2136).

Чи штрафує

У період дії воєнного стану не застосовують штрафів, передбачених у статті 265 Кодексу законів про працю України (ч. 3 ст. 16 Закону № 2136). Умова — суб’єк­т господарювання у пов­ному обсязі та у встановлений строк виконав приписи про усунення порушень, виявлених під час позапланових заходів державного нагляду (конт­ролю).

Тобто фінансової відповідальності не буде. Але є адміністративні штрафи. Зокрема, якщо:

  • фактично допустили працівника до роботи без оформлення трудового договору (конт­ракту);
  • допустили до роботи на умовах трудового договору (конт­ракту) без дозволу на застосування праці —
    • іноземця або особу без громадянства;
    • особу, стосовно якої є рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця.

За порушення штрафують посадових осіб та ФОПів у розмірі від 500 до 1000 нмдг2, тобто від 8500 до 17 000 грн. У разі повторного порушення протягом року штраф сягатиме від 1000 до 2000 нмдг, тобто 17 000—34 000 грн (ст. 41 КпАП).

2 Неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

ФСС

Які перевірки

ФСС проводить камеральні й документальні перевірки. Станом на 22.09.2022 маємо графіки перевірок на ІV квартал 2022 року у 21 області та м. Києві.

Мораторій, по­в’я­за­ний з ковідом, на перевірки ФСС не поширюється. Перевірки відбуваються за Порядком № 23.

Чи штрафує

Якщо роботодавці порушують порядок використання страхових коштів, вони у пов­ному обсязі відшкодовують ФСС неправомірно витрачену суму та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50% такої суми.

За несвоєчасне повернення страхових коштів або повернення не у пов­ному обсязі страхувальників та інших отримувачів коштів ФСС штрафує у розмірі 10% суми зазначених коштів.

Водночас на такі суми страхових коштів і штрафних санкцій нараховують пеню в розмірі 0,1% зазначених сум за кожен день прострочення платежу (ч. 6 ст. 15 Закону № 1105).

Податківці

Податкових перевірок не розпочинають, а розпочаті зупиняють, окрім:

а) камеральних;

б) документальних позапланових, що їх проводять:

  • на звернення платника податків;

та/або

та/або

  • документальних позапланових перевірок платників, щодо яких податківці отримали податкову інформацію, яка свідчить про те, що платник порушує валютне законодавство стосовно дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

в) фактичних (пп. 69.2 підрозд. 10 розд. XX ПК; ЗІР, категорія 130.01).

Проводити камеральні перевірки податкових декларацій з ПДВ та уточнюючих розрахунків до них за звітні податкові періоди:

  • лютий, березень, квітень, травень 2022 року — розпочали наступного дня після 20 липня і завершили не пізніше ніж 20 вересня 2022-го;
  • червень, липень 2022-го — розпочали наступного дня після 20 серпня і завершать не пізніше ніж 20 жовтня 2022-го.

Документальні перевірки з підстав, визначених у підпункті 78.1.8 ПК (відшкодування ПДВ), за звітні податкові періоди:

Штрафують у звичайному порядку, але зважають на обставини, що звільняють від фінансової відповідальності за підпунктом 112.8.9 ПК, зокрема форс-мажор. Карантинний мораторій на штрафи не діє (пп. 69.2 підрозд. 10 розд. XX ПК).

Якщо податківці донарахували податки за результатами перевірок:

  • вину платника не довели — штраф становить 10% донарахованої суми (п. 123.1 ПК);
  • довели, що податки приховали умисно, — оштрафують на 25% донарахованої суми (п. 123.2 ПК);
  • за повторного упродовж 1095 днів умисного порушення — штраф становитиме 50% донарахованої суми (п. 123.3 ПК).

Нарахують також пеню за кожен календарний день прострочення сплати грошового зо­бо­в’я­зання, включаючи день погашення. Вона становитиме 120% річних облікової ставки НБУ, чинної на кожен такий день.

Окрім того, до суб’єк­та господарювання ­можуть застосувати адміністративну відповідальність згідно з КпАП (ЗІР, категорія 132.01).

Якщо резидент порушить строк розрахунків, встановлений статтею 13 Закону про валюту, нарахують пеню за кожен день прострочення у розмірі 0,3% суми грошових коштів, не одержаних за договором (вартості недопоставленого товару):

  • у націо­нальній валюті — коли за зовнішньоекономічним договором (конт­рактом) розраховуються в націо­нальній валюті;
  • іноземній валюті, яку перераховують в націо­нальну валюту за курсом НБУ на день виникнення заборгованості.

Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми грошових коштів, не одержаних за договором (вартості недопоставленого товару) (ЗІР, категорія 112.05).

Дистанційна робота в дошкільному закладі: як організувати та оплатити
№ 37, 2022
Нікчемний він, або Хто та коли може визнати господарський договір недійсним