Платні послуги. Самотест для бюджетних установ
- куди заборонено спрямовувати кошти загального фонду
- на що витрачати кошти від платних послуг
Бюджетні установи мають право надавати великий перелік платних послуг. І якщо ваша установа надає такі послуги, маєте можливість проаналізувати, чи дотримується вона законодавства, коли проводить операції з коштами спеціального фонду кошторису. Перевірте, чи збігаються ваші знання з відповідями на запитання.
До вартості платної послуги мають увійти абсолютно всі витрати, пов’язані з її наданням. Неприпустимо покривати видатки спеціального фонду коштами загального фонду. Тож ретельно стежте за тим, щоб до вартості платної послуги увійшли всі витрати.
Ці витрати мають бути покриті за рахунок коштів спецфонду.
Складовими вартості платної послуги є:
- витрати на оплату праці працівників, які надають послуги;
- нарахування на оплату праці;
- витрати та оплата послуг сторонніх організацій, товари чи послуги яких використовуються при наданні платних послуг;
- капітальні витрати;
- індексація заробітної плати, інші витрати відповідно до законодавства.
Кожна бюджетна установа має свої особливості. Тому перелік статей калькуляції і склад витрат, що входять до таких калькуляційних статей, усі установи установлюють самостійно.
До витрат на оплату праці працівників, які надають платні послуги, враховують розміри посадових окладів, ставок заробітної плати (зокрема, погодинної оплати), підвищення, доплати, надбавки та інші виплати обов’язкового характеру, які визначені відповідними нормативно-правовим актами. Також до витрат на оплату праці можна враховувати виплати, що мають заохочувальний характер, у порядку, який встановлює законодавство та колективний договір. Тобто до витрат на оплату праці штатних працівників, які надають платні послуги, включайте як виплати обов’язкового характеру, так і заохочувальні виплати.
Кількість працівників відповідної кваліфікації, які надають платні послуги, з відповідними розмірами посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), а також кількість годин їх роботи визначайте на основі всього обсягу виконуваних робіт. За відсутності затверджених норм зазначені показники визначайте розрахунково.
Так, до вартості платної послуги можна включати витрати на оплату праці осіб, які не перебувають у штаті установи, але залучені до надання платної послуги. Оплачують працю таких осіб на підставі ЦПД у тих самих розмірах і за тими самими умовами оплати праці, за якими оплачують працю відповідних штатних працівників.
Працю працівників, які залучені за ЦПД до виконання платних послуг, оплачують за фактично виконаний обсяг робіт та період, за який вони її виконували. Такі дані зазначають в акті виконаних робіт.
Надходження від плати за послуги, які надають бюджетні установи відповідно до їхньої основної діяльності, зараховують до спецфонду кошторису. Вони поповнюють першу підгрупу першої групи власних надходжень (ч. 4 ст. 13 БК). У цій нормі зазначені напрямки, за якими їх можна використати. Так, витрачати кошти від платних послуг можна на покриття витрат, пов’язаних з організацією й наданням таких послуг.
Однією зі складових собівартості платної послуги є прямі витрати на оплату праці. Отже, коли встановлюють вартість платної послуги, до її собівартості закладають, зокрема, зарплату працівників, які залучені до надання платних послуг. Витрати на оплату праці обчислюють і планують у складі спецфонду залежно від обсягу діяльності. Під час планування таких витрат треба враховувати положення пункту 23 Порядку № 228 — він установлює послідовність планування видатків спецфонду кошторису за рахунок власних надходжень.
Розпорядник бюджетних коштів коригує обсяги взятих бюджетних зобов’язань за загальним фондом кошторису для проведення видатків за цими зобов’язаннями зі спецфонду кошторису. Кошти на зарплату працівників, враховані у собівартості платної послуги, а також заплановані в кошторисі видатків за спецфондом, спрямовують тільки на оплату праці таких працівників (ч. 4 ст. 13 БК).
Отже, якщо працівник у межах місячної норми робочого часу виконує повноваження установи за державним замовленням і надає платні послуги, то його зарплату слід розподілити між джерелами фінансування пропорційно до навантаження (відпрацьованого часу), а саме:
- роботу на платних умовах оплатити зі спецфонду;
- роботу за державним замовленням — за рахунок коштів загального фонду.
Якщо установа надає платні послуги, частину доходів можна виділити на погашення заборгованості за захищеними статтями видатків. Це якщо обсяги власних надходжень перевищують витрати. Так, частина 9 статті 51 БК визначає:
Якщо обсяги власних надходжень перевищують відповідні витрати, розпорядник бюджетних коштів передбачає спрямування таких надпланових обсягів у першу чергу на погашення заборгованості з оплати праці, нарахувань на зарплату, стипендій, комунальних послуг та енергоносіїв.
Якщо такої заборгованості немає, розпорядник бюджетних коштів спрямовує 50% коштів на заходи за рахунок відповідних надходжень і 50% — на заходи, необхідні для виконання основних функцій, але не забезпечені коштами загального фонду бюджету за відповідною бюджетною програмою. У такій ситуації розпорядник бюджетних коштів перерозподіляє обсяг узятих бюджетних зобов’язань за загальним фондом бюджету для проведення видатків за цими зобов’язаннями зі спеціального фонду бюджету.
Передусім потрібно визначитись, чи доцільно вводити окрему штатну посаду бухгалтера для розрахунку вартості платних послуг та обліку таких послуг. Якщо так, то оплачувати його працю треба так, як і працю інших працівників, які надають платні послуги. Тобто зарплата бухгалтера складатиметься з посадового окладу, надбавок і доплат.
Якщо окремо вводити посаду бухгалтера з обліку платних послуг недоцільно і один з бухгалтерів може вести розрахунки за платні послуги поряд зі своїми основними обов’язками, то за додаткову роботу йому можна встановити доплату за суміщення професій (розширення зони обслуговування).
Якщо бюджетна установа надаватиме платні послуги, які не передбачені переліком дозволених платних послуг, то всю суму отриманих за них коштів доведеться перерахувати до бюджету. Таке роз’яснення надало Казначейство в листі від 14.10.2011 № 16-04/918-2970:
У випадку надходження на рахунок бюджетної установи коштів від надання платних послуг, не передбачених переліком дозволених платних послуг, такі кошти повинні бути перераховані в дохід того бюджету, за рахунок якого здійснюється утримання установи.
Такі кошти спрямовують за кодом класифікації доходів бюджету 24060300 «Інші надходження».